Хочу повернути свої 2014-18ті зі жвавим фандомним спілкуванням у блозі, новими інет-знайомствами тощо. Але розумію, що цього вже ніколи не буде.
На тамблері та, особливо, друкарні з пошуком читачів теж не склалося. Ніхто не приходить зі мною потеревенити про прочитані книги, а з фандомами в укрпросторі взагалі все сумно. 
Вони просто

а потім я спіймав ще двох Байджу)

Пора визнати, що в моєму мозку все ж вкорінився "brain rot" перетворити своє лігво у FR на лігво драконів 1 покоління.

Це буде дуже дуже дорого і довго, АЛЕ я навіть не очікував, що мені настільки пощастить.

Коли я тільки почав над цим думати, мені спало на думку, що було б дуже гарно і важливо, якби хоча б перша сторінка мого лігва була "взірцевою", виключно з драконами 1 покоління. Але там був дуже красивий дракон з рідкісним для g1 поєднанням кольорів - Latte|Latte|Y. Для порівняння: g2+ - 1948, g1 - 39. У половини з них власники вже давно неактивні, ще в частини були активні і дракони були залучені у гру. Тільки у кількох людей було зазначено, що вони можуть їх продати. Я написав кільком, більшість не відповіли, один гравець сказав, що залишить дракона собі. І тоді я насмілився написати людині, яка не зазначала, що продає драконів, але у неї він був у сховку і скидалося, що вже давно.

І МЕНІ ВІДПОВІЛИ, ЩО ПРОСТО ПОДАРУЮТЬ ЙОГО. Дракона першого покоління з однаковими двома з трьох генів!

Мені було соромно його брати у дарунок, тому я віддав тому гравцю 2 гарненьких драконів зі своїх, але все одно. Ті двійко у купі коштували максимум 300 камінців, а цей дракон не менше 2-2.5к! Один з усього 39! Ось він який красень тепер (довелось, звісно, витратитись на зміну породи та гени, але це лише половина справи, якби мені не погодились його віддати, нічого б не було):

Досі не віриться, що мені аж так поталанило. Я гадав, що доведеться накопичувати на нього чимало ігрової валюти, щоб просто придбати дракона з такими кольорами, а потім вже накопичувати на зміну породи та генів. Я сподівався, що хтось просто погодиться продати таку рідкість. А мені його подарували. 
Взагалі, англомовне (та європейське, що орієнтоване на англомовні ресурси) ком'юніті таке приємне. Багато милих чемних людей. І навіть у фандомах більш лагідна атмосфера. У тому ж анк-фандомі усі дуже толерантні до інакшої думки, менш токсичні. 
видання ілюстроване А. Базилевичем
Іноді на полицях сімейних бібліотек зберігаються справжні скарби. Як ось це подарункове видання 1969 року, що його подарував друг моєму дідусеві. Дідуся, на жаль, вже давно нема з нами, а книга збереглася. Їй уже 54 роки.
Тішить, що попри час, коли її надрукували, у книзі майже нема відбитку совка. Вона просякнута українським духом. В усіх улюстраціях, в кожному слові - українство. І я знаю, про що кажу. Бо скачав з інету інше видання, збірку трьох найвідоміших творів, і там від зносок усе ригає. 
Ілюстрації Базилевича - це окремий витвір мистецтва. Жваві, барвисті, живі. І хоч сама по собі "Енеїда" - травестія і сатира (на відміну від Вергилієвої", що уславляла імператора), ілюстрації виконані з любов'ю та турботою. Не забув ілюстратор і про ледь помітні, але дуже важливі дрібнички, як то традиційні українські куманці на столах, характерні глечики та страви. 
Мені дуже пощастило, що у мене вдома є ця книга.
( <img )
Два дні тому у FR додали нову древню породу. І я на них трохи схибився. Це, на мій погляд, найкраща з древніх порід взагалі!
Хоч я не люблю древніх за те, що їх не можна вдягати, але ці - такі буби. Мені з моїх подарункових двох яєць не вдалося вилупити щось задовільне, тому я пішов іншим шляхом - на аукціон.
Тепер у мене є він.
було
стало
Мене підкорили його ім'я та біо, тож я їх залишив як було.
А потім виявилось, що продавець - теж українець. Мабуть це доля 
З нетерпінням чекаю на появу скінів на цих дракончиків і розмірковую скільки я їх хочу. Вони дуже милі і, здається, стануть моєю другою улюбленою породою після коатлів.
було
стало

Мені набридло те, як виглядав Феліс. Просто припинило подобатись, я вже якийсь час приглядався до нього й ловив себе на думці, що якийсь він ну не дуже принадний. Я хотів зробити такого собі смугастого кота, довго вишукував дракона з потрібними кольорами та генами. Але мені швидко перестало подобатись.
Тепер естафету перейняв кавовий дракон (в нього гени лате-лате-крем) у фраці. Дуже милий.
На нього мені довелося витратити подвійну суму ігрової валюти, бо сайт баганув і в мене зняли скарб, а дракон не придбався оО Я спробував ще раз і все вийшло. Але скарб зник у невідомості хД Ну, сподіваюсь, після такого Феліс 3.0 буде мене ще довго тішити.
Коли я дізнався про існування угорських кучерявих свинок. Вони називаються мангалиці.
Якщо й починати любити свиней, то точно з мангалиць. В них навить писочки милі!
Неочікувано написав фанфік по трилогії Нікласа Натт о Даґа. Першочергово моїм шипом був Мікель/Сесіл, але йому завадило те, що Сесіл помер. Як ви вже зрозуміли, це було прикро, але мене не зупинило. Потім я прочитав другу книгу, згорів як сирітський притулок наприкінці й зробив оце.Ще раз щиро дякую прекрасній людині, що погодилася вичитати для мене цей текст. Без її правок усі б побачили скільки усього я в школі не засвоїв 
Найгірше у цій книзі те, що "1795" ще не видали українською.
Мене навіть дивує те, як сильно мені сподобалась ця книжкова серія. Я дуже рідко читаю літературу, що видана уже у 21 сторіччі. Та й навіть у 20му. Але на "1795" тепер чекатиму з нетерпінням. 
( <img )
Просто зробив драконячий косплей на Енея.
А потім ще й помітив, що це дракон першого покоління. Поки що єдиний у моєму лігві.
Останнім часом я надто захопився біо для драконів. Раніше у основній вкладці були просто гарні дракончики без потомства. Тепер ці дракончики усі згруповані за "сетингом" і з заповненими біографіями...
Зазвичай я не читаю сучасну літературу. Про цю книгу я дізнався випадково та мене підкупив жартівливий опис одного з головних героїв як такого собі страждаючого готичного молодика-одноногої собачки з сухотами у нуарному 18 сторіччі.
І я радий, що зацікавився цією книгою, бо анотація не те щоб цікава. Я б просто пройшов повз неї у книгарні. Але я її придбав та не шкодую.
( <img )
Як я знаю, що тамблер чомусь шедов-банить мій книжковий блог та не відображає ніде за теґами? Бо на нього навіть порно-боти не підписуються.
Тамблер, що за прутня??

A Dark Song

Feb. 1st, 2023 07:48 pm
( <img )
Це саме той горрор, який мені був потрібен. Саме той різновид горрорів, що я люблю.
У ньому нема жодного скрімеру, заїждженого паттерну та усталеної загальногоррорової міфології. Він самобутній та самодостатній. І після нього залишається оце особливе відчуття доторку до чогось потойбічного. Витончення меж реальності. Раджу тим, хто полюбляє горрори без клішованих скрімерів та нарративів. У ньому взагалі нема скримерів, він не шукає способів швидко налякати. І не розповідає ту історію, яку ми звикли бачити у десятках інтерпретацій про виклик демонів.
Елізабет Ґаскелл сподобалась мені як письменниця. Шкода, що в українському перекладі існує лише ця добірка творів. Проте, вони, безперечно, заслуговують уваги.
Ґаскелл вміє тримати читача у напрузі не затягуючи сюжет твору. За очікуванням розкриття таємниці не знуджуєшся. Вона вміє стисло, образно та влучно розкрити сюжет, не втрачаючи ні характерної повнослівності старих англійських творів, ні готичної стилістики. Я б із задоволенням почитав ще щось від Ґаскелл. Сподіваюсь, колись у майбутньому українською з'являться й інші її твори.
( <img )
Сьогодні я зареєструвався на реддіті, щоб знати коли там викладуть нову главу Кури...
І розпочати свій читацький рік я вирішив з "Прикладної палеонтології" Вадима Яненка.

( <img )
Щиро раджу почитати усім, хто цікавиться нюансами палеонтології, бо це радше книга не про динозаврів, а про те, як провадиться наука.
Деякий час я дуже страждав, що в рольовому плані все погано™, рольовиків нема, грати нема з ким, усе тлінь і доведеться мені до смерті за день до виходу на пенсію нудитися без ігор та згадувати чудові рольові роки.
А потім мене як осініло, я як ввів пошук у твіттері, як знайшов посилання на групи пошуку у телеграмі. І як посипались на мене рольовики з якими мені тепер впадло грати. Причому в українському рольовому просторі тепер зароджується якась нова зумерська традиція - не переглядати пошукові пости у товаристві, а писати людям з переліку учасників щось накшталт "привіт давай грати по моєму фандому фемслеш 21+" і "яка анкета не бачив ніяку анкету"  До мене вже так приходило 2-3 дітей.

Взагалі, я сидів у своїй бульбашці анонімних рольовок й гадки не мав, що рольові форуми є таким розповсюдженим явищем. Зараз усі, з ким я граю, до війни сиділи на російських рольових форумах, а тепер переповзають на українські форум/дискорд/тґ-групи. В моєму полі зору щось ніколи не було форумок. І зараз вони мені кажуть страшні слова накшталт "анкета", "візуал", "оформлення теми", а я дивлюсь на них як перелякана бабка, яка не знає що таке "крінж" та "мем". 

Сподіваюся, моє внутрішнє ниття тепер спрацює ще й на якість українські блоги. От я страждав, що рольових нема, а вони - гоп! і з'явилися. Тепер понию про блоги чи якесь велике спільне фандомне середовище, може, і воно з'явиться...
Ну от і все, я прочитав усі наявні в перекладі томи Чорного дворецького. Тепер мені нема чого робити зі своїм життям.

Взагалі, мені сподобалося, що в манзі є хоч один нормальний персонаж, що може адекватно оцінити ситуацію. Інспектор Абберлайн. Він єдиний уголос висловив думку: але навіщо другий син графа видавав себе за Сіеля Фантомхайва, якщо після розправи над родом він залишився єдиним спадкоємцем, а отже успадкував титул, майно тощо? Нарешті притомна людина!
( <img )
А тепер піду почитаю книжку про динозавриків, яку придбав ще минулого року.
Page generated Oct. 25th, 2026 12:09 pm
Powered by Dreamwidth Studios