"Ґолем" Ґустав Майрінк
Nov. 8th, 2022 02:24 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
foolish_nekoМанера оповіді у цій книзі нагадує свідомість божевільного. Або сон. Вона в'язка, тяжка, плутана, переповнена сенсами і символами, які були б зрозумілі людині усередині сну, але не мають жодного змісту для стороннього споглядача. Основні події відслідковуються ніби крізь каламутну воду. У мареві плутаної філософії і логічних зв'язків, які є логічними, вочевидь, тільки для самого головного героя, проглядає сама історія - доволі прозаїчна.
>У цієї книги є два боки - один приземлений, побутовий, а інший - "містичний".
Якщо сприймати лише реальний сюжет твору, то це доволі нудна оповідь про життя австрійського гебрея. Він живе у багатоквартирному будинку у ґетто, втрапляє у не дуже приємну історію з кровопролитною сваркою сусідів, іноді випиває у заїзді з товаришами. Потім втрапляє у в'язницю за підозрою у вбивстві, якого не скоїв. Наприкінці книги він з в'язниці виходить.
Але у той же час книга сповнена якимись дійсно сонними алегоріями, послідовностями і міркуваннями. В ній тійсно переплетені посилання до духовної культури гебреїв, міфів. Химерний ґолем, що мандрує ґетто що тридцять років, біблійний гермафродит, насінини життя, тіні без голів, карти таро, що оживають, Осіріс, екстрасенси і мандрівники сновидіннями, одержимість пращурами, двійники, цілителі накладанням рук...
Скажу чесно - я так і не зрозумів, що цим хотів сказати автор. Але, можливо, і не треба. У останній главі мова автора стає зрозумілою, "звичайною". Наратив змінюється і читач розуміє, що зміст книги дійсно наснився. Наснився комусь, хто не є головним героєм, якого читач бачив протягом сюжету.
І тоді цей головний герой, який побачив сон про гебрея, розшукує цього гербрея у реальності. І попри те, що події сну відбувалися років зо тридцять тому, гебрей досі живий і зовсім не змінився. І вони з тим головним героєм, що прокинувся, на одне лице.
Отаке. Я не поціновувач книг, які не можу зрозуміти. Я не втямлюю, до чого там були всі ці навколорелігійні мотиви, ґолеми, гермафродити, Осіриси, двійники. Краще б це була просто тужлива книга про гебрея з розладами психіки, який втрапив у в'язницю...
>У цієї книги є два боки - один приземлений, побутовий, а інший - "містичний".
Якщо сприймати лише реальний сюжет твору, то це доволі нудна оповідь про життя австрійського гебрея. Він живе у багатоквартирному будинку у ґетто, втрапляє у не дуже приємну історію з кровопролитною сваркою сусідів, іноді випиває у заїзді з товаришами. Потім втрапляє у в'язницю за підозрою у вбивстві, якого не скоїв. Наприкінці книги він з в'язниці виходить.
Але у той же час книга сповнена якимись дійсно сонними алегоріями, послідовностями і міркуваннями. В ній тійсно переплетені посилання до духовної культури гебреїв, міфів. Химерний ґолем, що мандрує ґетто що тридцять років, біблійний гермафродит, насінини життя, тіні без голів, карти таро, що оживають, Осіріс, екстрасенси і мандрівники сновидіннями, одержимість пращурами, двійники, цілителі накладанням рук...
Скажу чесно - я так і не зрозумів, що цим хотів сказати автор. Але, можливо, і не треба. У останній главі мова автора стає зрозумілою, "звичайною". Наратив змінюється і читач розуміє, що зміст книги дійсно наснився. Наснився комусь, хто не є головним героєм, якого читач бачив протягом сюжету.
І тоді цей головний герой, який побачив сон про гебрея, розшукує цього гербрея у реальності. І попри те, що події сну відбувалися років зо тридцять тому, гебрей досі живий і зовсім не змінився. І вони з тим головним героєм, що прокинувся, на одне лице.
Отаке. Я не поціновувач книг, які не можу зрозуміти. Я не втямлюю, до чого там були всі ці навколорелігійні мотиви, ґолеми, гермафродити, Осіриси, двійники. Краще б це була просто тужлива книга про гебрея з розладами психіки, який втрапив у в'язницю...
