bakaneko ([personal profile] foolish_neko) wrote2023-02-10 02:06 pm

"1794" Ніклас Натт-о-Даґ

Найгірше у цій книзі те, що "1795" ще не видали українською.
Мене навіть дивує те, як сильно мені сподобалась ця книжкова серія. Я дуже рідко читаю літературу, що видана уже у 21 сторіччі. Та й навіть у 20му. Але на "1795" тепер чекатиму з нетерпінням. 
>Між цією та попередньою книгою Сесіл Вінґе помер від своїх сухот. Похорон був скромний та малолюдний, здебільшого про нього подбав Кардель. Але згодом до Стокгольму прибув молодший брат Сесіла - Еміль Вінґе. Наймолодший, але найневидатніший з трьох сиблінгів - старшої сестри, середнього Сесіла та, власне, самого Еміля.Еміль збирався знайти годинник Сесіла та продати, щоб пропиячити отримані гроші. Молодий Еміль, що всього на два роки молодший від Сесіла, вже є алкоголіком. На це своя причина - Еміль хворіє на шизофренію. Його переслідують видіння. Йому здається, що міфічний Мінотавр полює на нього, що усе життя - лабіринт, а у тінях на нього чигає переслідувач. У своїх видіннях Еміль бачить і покійного брата. Врешті-решт читач дізнається, що й старша сестра давно вже мертва та нашіптувала Емілеві його власні думки. 
Про її смерть я почав здогадуватись ще до того, як це розкрив автор. Наштовхнула мене на це сцена, коли головний антагоніст, Сетон, не помітив її на видному місці. Вже тоді я запідозрив, що сестру може бачити лише Еміль.
Як на мене, то Еміль блідший герой, ніж був Сесіл. Як на мене, то тут автор перестарався, намагаючись створити чергового страждаючого персонажа. У цій серії якось... перенасичуєшся злиденністю. Коли всі навколо страждають, вони перестають цим виділятися. На тлі першої книги та персонажів, які після неї "перейшли" у другу, Еміль вже не склав такого яскравого враження. А, можливо, мені просто вже прийшовся до серця Сесіл і складно сприймати історію без нього.
Проте, не можу сказати, що книга вийшла менш цікавою, ніж перша. Вона мені теж сподобалась. І мене навіть зацікавило, що в обох книгах значну роль відіграють листи жертв, чию історію розкривають головні герої. Сподіваюсь, що це стане певною традицією і у третій книзі також буде ця сюжетна родзинка з листами.
І тепер виходить, що попри те, що Сесіл був більш яскравим, Емілю буде відведено дві книги, тоді як старшому братові - одна, перша. Сподіваюся, що коли "1795" вийде українською, персонаж Еміля зможе зацікавити мене більше.